Незалежність та самостійність кожного громадянина залежить передусім від можливості заробляти та реалізовувати себе як працівник чи підприємець. Саме держава повинна формувати ефективні механізми, які дозволять усім працювати без бар’єрів, тоді не буде потреби обговорювати, яких іноземців і в якій кількості слід запросити. Про це повідомляє голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.
За його словами особливу увагу варто приділити людям з інвалідністю, для яких процедури працевлаштування часто є складними та надмірними. І роботодавці, і самі працівники потребують додаткової підтримки. Така підтримка важлива не лише для самих людей, а й для держави, адже лише 16% осіб з інвалідністю працюють, тоді як у європейських країнах цей показник перевищує 60%.
Закон України № 4219-IX «Про гарантії осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування» заклав основу для створення рівних можливостей для всіх, хто хоче працювати, і вступає в силу з 1 січня 2026 року. Ключовим нововведенням є концепція «розумного пристосування», що передбачає індивідуальний підхід до працівника, а не універсальний набір технічних рішень.
Сьогодні «розумне пристосування» обмежується базовими технічними рішеннями: зручним столом та кріслом, пандусом чи підйомником, комп’ютером із необхідними програмами, слуховими апаратами чи кріслами колісними. З 2026 року підхід зміниться — роботодавці зможуть пропонувати гнучкий графік, зменшувати обсяг обов’язків без зниження зарплати, організовувати додаткові перерви, залучати асистента чи наставника.
Для бізнесу це також вигідно: з 1 січня 2026 року кожен роботодавець матиме право на компенсацію витрат на всі організаційні зміни на робочому місці для працівника з інвалідністю. Це включатиме частину зарплати при скороченому робочому часі, оплату послуг персонального асистента та витрати на залучення інших працівників для допомоги та адаптації.
"Що важливо? Залишилося, щоб Уряд встиг прийняти всі потрібні акти: обсяги та порядок компенсації.
Наразі ці акти ще не затверджені, тож планую звертатися до Уряду та Мінсоцполітики із запитами про стан їхньої підготовки.
Інакше є ризик, що корисні новації, які мають допомагати вже з 1 січня, зависнуть на папері й будуть фактично зведені нанівець", - повідомляє Гетьманцев.