Свіже опитування показало, що більшість українців продовжують відчувати єдність у суспільстві. Так, 63% респондентів вважають, що українці долають внутрішні суперечності і йдуть шляхом до згуртованої нації, тоді як третина населення (30%) вважає, що внутрішні суперечності поглиблюються. Порівняно з травнем 2025 року, коли 61% вважали, що країна йде до єдності, а 33% – до розколу, зміни є незначними і знаходяться в межах статистичної похибки. Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.
Щодо сприйняття майбутнього України, дані показують відновлення оптимістичних настроїв після короткострокового переважання песимізму. У травні 2025 року 47% українців вважали, що через 10 років країна матиме зруйновану економіку і великий відтік населення, проти 43%, які бачили її процвітаючою. Станом на початок жовтня 2025 року оптимістично оцінюють майбутнє вже 56% українців, а песимістів залишилося 31%. Цей рівень майже повернувся до показників грудня 2024 року.
Аналіз регіональних даних показує, що у всіх областях зростає частка тих, хто дивиться у майбутнє з оптимізмом. Водночас Західний регіон вирізняється найнижчим приростом оптимізму і єдиним, де порівняно з травнем кількість тих, хто вважає, що країна йде до єдності, зменшилася.
За віковими групами, оптимізм переважає у старших українців: баланс оцінок оптимістів і песимістів становить +10% у віці 18–29 років, +23% у віці 30–59 років та +39% серед респондентів 60+. Молодші українці залишаються більш песимістичними щодо майбутнього країни та внутрішньої єдності.
Опитування також висвітлило ставлення українців до можливих територіальних втрат для завершення війни. Серед тих, хто песимістично оцінює єдність суспільства або майбутнє країни, вища готовність піти на територіальні поступки. Наприклад, 42% песимістів готові офіційно визнати окремі окуповані території частиною Росії (проти 22% серед оптимістів), а 35% навіть готові передати Росії контрольовані нині території (проти 9% серед оптимістів).
Таким чином, опитування свідчить про стабільну підтримку єдності у суспільстві та значне відновлення оптимізму щодо майбутнього України, з одночасним збереженням регіональних та вікових відмінностей у настроях населення.