Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало складові нового російського безпілотного літального апарата, який активно використовується армією РФ як фальш-ціль та розвідник. Відповідна інформація з’явилася у розділі “Компоненти у зброї” на аналітичному порталі “War&Sanctions”. Про це повідомляє ГУР.
За інформацією розвідки, цей БпЛА виконує одразу кілька функцій: він імітує атаку для виявлення позицій української протиповітряної оборони, перевантажує її, а також використовується для розвідки. Додатково відомо, що апарат може нести бойову частину вагою до 15 кг.
Конструктивно БпЛА має дельта-крило, схоже на іранський Shahed-136 (“гєрань-2”), однак відрізняється меншими габаритами. Усі його компоненти – виключно китайського виробництва.
Близько половини систем, зокрема польотний контролер з автопілотом, навігаційні модулі, антени, датчики повітряної швидкості та трубка Піто, виготовлені компанією CUAV Technology – китайським виробником модулів та систем для БпЛА. Попри офіційне оголошення у жовтні 2022 року про обмеження постачання своєї продукції до України та Росії, елементи CUAV все ще фіксуються в новітніх розробках РФ.
У 2023 році російська сторона навіть представила новий БпЛА вертикального зльоту як “власну розробку”, хоча насправді він виявився стандартним виробом CUAV Technology, доступним на платформах типу Aliexpress.
Окрім цього, в конструкції виявлено й інші китайські комплектуючі:
двигун та електронний модуль запалювання DLE (Mile Haoxiang Technology Co., Ltd.);
сервоприводи KST (використовуються також у Shahed-136);
FPV-камера Razer (Foxeer Technology);
модуль передачі даних Mayatech RFD900X (китайська копія австралійської системи);
відеопередавач ReadyToSky;
регулятор живлення Hobbywing Technology;
акумулятор HRB Power.
Особливу увагу привертає модуль передачі даних, ідентичний австралійському RFD900x від RFDesign, що забезпечує стабільну передачу даних на відстань до 40 км за умов прямої видимості. Такий пристрій дозволяє організовувати мережеву взаємодію між БпЛА та наземною станцією або навіть між самими БпЛА, значно посилюючи їхню розвідувальну ефективність.
Цікаво, що двигуни DLE вже застосовувалися РФ у БпЛА “Гербера” та “Пародія”, а сервоприводи KST — у Shahed-136 та універсальних планувальних авіаційних бомбах.