Регулювання спадкових правовідносин охоплює цілий комплекс юридичних норм, що визначають підстави, порядок та умови поділу спадкового майна. У цьому матеріалі розглянемо ключові положення Цивільного кодексу України (ЦКУ) та актуальну судову практику, що допоможуть спадкоємцям краще зрозуміти свої права та обов’язки. Про це йдеться у матеріалі Міністерства юстиції України.
Рівність часток та принципи поділу спадщини
Відповідно до статті 1278 ЦКУ, у разі відсутності спеціального розподілу у заповіті, спадщина ділиться між спадкоємцями у рівних частках. Кожен має право на виділ своєї частки в натурі. При цьому застосовуються положення про спільну часткову власність.
У разі, коли спадкоємці досягли домовленості між собою, вони можуть змінити розмір частки у спадщині. Якщо мова йде про рухоме майно — достатньо усної угоди. Натомість для нерухомості та транспортних засобів потрібна письмова домовленість, завірена нотаріусом (стаття 1267 ЦКУ).
До видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємці також можуть укласти нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна. У ньому визначаються конкретні об’єкти спадщини, які відповідатимуть часткам кожного зі спадкоємців.
Переважне право на виділ майна
Згідно зі статтею 1279 ЦКУ, спадкоємці, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше року до відкриття спадщини, мають переважне право на виділ у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку.
Під «сім’єю» у цьому контексті розуміють осіб, які спільно проживають, ведуть спільне господарство та мають взаємні обов’язки (стаття 3 Сімейного кодексу України).
Також спадкоємці, які були співвласниками майна разом зі спадкодавцем, мають перевагу у виділі їм цього майна в натурі. Однак це право не повинно порушувати інтересів інших спадкоємців.
У разі виникнення спору — питання вирішується в судовому порядку. Суд у таких випадках зважає на фактичне використання майна, його призначення, тривалість користування та інші істотні обставини.
Особливості виділу нерухомого майна
Виділ часток у нерухомості можливий лише за умови, що кожна частка буде відповідати праву власності співвласника (статті 183, 358, 364 ЦКУ). Якщо поділ із точністю неможливий, допускається відхилення від ідеальних часток із відповідною грошовою компенсацією (постанова Верховного Суду від 11.12.2019, справа № 638/2267/14-ц).
Перерозподіл спадщини
Якщо після закінчення строку для прийняття спадщини з’являються інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу. Вони можуть вимагати виділення частини збереженого майна або отримання грошової компенсації (стаття 1272 ЦКУ).
Якщо майно перейшло до територіальної громади як відумерле, спадкоємець, який з’явився пізніше, може претендувати на його повернення або компенсацію (стаття 1280 ЦКУ).
Варто пам’ятати: відмова від спадщини на користь іншого спадкоємця можлива лише протягом встановленого строку. Після його завершення така відмова не впливає на розмір часток (лист ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
Підсумок:
Розподіл спадщини — складна юридична процедура, що вимагає врахування норм законодавства, волі спадкодавця та домовленостей між спадкоємцями. У разі виникнення спору — остаточне рішення за судом. Для уникнення конфліктів важливо заздалегідь консультуватися з фахівцем або нотаріусом.