Шлюбний договір є важливим юридичним інструментом для врегулювання майнових відносин між подружжям. Він допомагає чітко визначити права й обов’язки кожної зі сторін, уникнути конфліктів під час розлучення та встановити порядок користування спільним або особистим майном. Про це йдеться у матеріалі Міністерства юстиції України.
Що можна врегулювати шлюбним договором?
У договорі фіксують майнові права та обов’язки подружжя, у тому числі щодо дітей. Документ укладається у письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і обов’язково нотаріально посвідчується — інакше він є нікчемним.
Основні питання, які можна врегулювати шлюбним договором:
Правовий режим майна, зокрема подарованого або переданого для сім’ї майна;
Порядок поділу майна, зокрема при розірванні шлюбу;
Порядок користування житлом;
Умови утримання одного з подружжя;
Використання майна для потреб дітей.
Важливо пам’ятати, що договір не може регулювати особисті немайнові відносини або обмежувати права дітей чи ставити одного з подружжя у вкрай невигідне становище.
Коли укладається шлюбний договір?
Шлюбний договір можуть укласти як заручені пари (до реєстрації шлюбу), так і подружжя (після реєстрації). У першому випадку договір набирає чинності з моменту державної реєстрації шлюбу, у другому — з дати нотаріального посвідчення договору.
Договір може містити строк дії або діяти до його розірвання чи відмови обох сторін.
Зміна та розірвання шлюбного договору
Одностороння зміна або відмова від договору неможлива. Зміни можливі лише за спільною згодою сторін із нотаріальним посвідченням або за рішенням суду, якщо це відповідає інтересам сторін чи дітей.
Розірвання договору можливе за згодою обох подружжя або через суд, якщо виконання договору стало неможливим.
Суд може визнати шлюбний договір недійсним у разі:
відсутності нотаріального посвідчення;
недієздатності однієї зі сторін;
порушення прав дітей;
створення надзвичайно невигідного становища для подружжя;
укладення під обманом або насильством;
суперечності положень договору законодавству чи моральним нормам.
Особливості договору з іноземним громадянином
Якщо один із подружжя є іноземцем, у договорі треба визначити, право якої країни застосовуватиметься — відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право». Це питання може бути врегульоване окремою угодою або включене безпосередньо в текст шлюбного договору.
Шлюбний договір — це ефективний механізм для захисту інтересів подружжя та їхніх дітей. Щоб уникнути правових ризиків, важливо дотримуватись усіх вимог законодавства під час укладення, зміни або розірвання договору.