В умовах воєнного стану сигнали повітряної тривоги стали звичним явищем у повсякденному житті українців. Вони впливають не лише на безпекову ситуацію, а й на трудові процеси, пересування громадян та доступ до захисних споруд. У цьому матеріалі зібрано ключові правила та рекомендації, які допоможуть правильно діяти у разі повітряної загрози. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Повітряна тривога на роботі: права працівників
Працівник має право залишити робоче місце під час оголошення повітряної тривоги. Згідно із законодавством про охорону праці, ніхто не зобов’язаний працювати в умовах, які створюють реальну загрозу життю чи здоров’ю. Це не вважається прогулом і не є підставою для дисциплінарного стягнення.
Відсутність працівника у цей період прирівнюється до поважної причини, навіть якщо закон не містить конкретного переліку таких підстав. Вона охоплює час евакуації до укриття, перебування там і повернення назад.
Оплата праці:
Якщо працівник не має змоги працювати під час тривоги — це вважається простоєм не з його вини, із збереженням середньої зарплати.
Якщо є можливість працювати дистанційно — оплата здійснюється як за звичайний робочий час.
Важливо: вимога залишатися на робочому місці без доступу до укриття є незаконною. За таку поведінку роботодавець може нести як адміністративну (ст. 41 КУпАП), так і кримінальну відповідальність (ст. 271 ККУ). У разі порушень слід звертатись до профспілки, Держпраці або поліції.
Повітряна тривога під час комендантської години
Попри дію комендантської години, пересування містом з метою прямування до укриття дозволене. Але потрібно дотримуватись кількох умов:
Мати з собою документ, що посвідчує особу.
Рухатися виключно до найближчого укриття.
Дотримуватись вимог правоохоронців і рятувальників.
Порушення комендантської години без вагомої причини тягне за собою відповідальність: штрафи, громадські або виправні роботи, арешт до 15 діб. У разі опору — можлива кримінальна відповідальність.
Доступ до укриттів: що робити у спірних ситуаціях
Чи можуть не впустити до укриття, якщо ви не мешканець будинку?
Ні. Відмова у доступі є порушенням законодавства. Усі громадяни мають право на безперешкодний і цілодобовий доступ до захисних споруд (Постанова КМУ №138 від 10.03.2017).
Укриття зачинене — що робити?
Зателефонуйте на гарячу лінію ДСНС або аварійної служби міста.
Повідомте поліцію (102), зафіксуйте інцидент фото- або відео.
Напишіть звернення до місцевої влади з докладним описом і доказами.
Укриття занедбане — як діяти?
Зафіксуйте порушення на фото або відео.
Повідомте про це місцеву владу або ДСНС.
Власники чи балансоутримувачі споруд несуть відповідальність за їхній стан.
Яка відповідальність передбачена за недопуск до укриттів
Посадові особи, які перешкоджають доступу до укриттів або не забезпечили належний стан споруд, можуть бути притягнуті до:
Адміністративної відповідальності:
Штраф за недопуск: 1700–3400 грн.
Порушення правил утримання укриття: 2550–8500 грн.
Невиконання приписів ДСНС: 3400–6800 грн.
Кримінальної відповідальності:
У разі, якщо недопуск або стан укриття призвів до поранень чи загибелі — передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на 3–8 років.