Уповноважена з мовної політики: виконання пісень російською не заборонено, але неприйнятне

Російськомовна музика в публічному просторі – законна, але неприйнятна суспільством у час війни.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що в умовах повномасштабної війни публічне виконання російськомовного репертуару, хоч і не заборонене законом, викликає обґрунтоване суспільне несприйняття.

За її словами, Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" встановлює, що мовою культурних заходів є українська (стаття 23). Водночас закон допускає використання інших мов у художніх творах, зокрема у піснях, за умови, що це не суперечить іншим нормам законодавства. Тобто, виконання російськомовних пісень не є прямим порушенням мовного закону.

Однак стаття 15 Закону України “Про культуру” забороняє публічне відтворення творів артистів, які є або були громадянами Російської Федерації, або чий контент створено в державі-агресорі. Це обмеження стосується не мови твору, а громадянства чи походження його виконавця або виробника.

Олена Івановська підкреслила, що її мандат як Уповноваженої обмежується контролем за використанням державної мови у публічному просторі — зокрема в афішах, оголошеннях, квитках. Вона не має повноважень забороняти виконання пісень іншими мовами, якщо це не порушує чинного законодавства.

Водночас Івановська наголосила, що правова допустимість не дорівнює культурній або суспільній прийнятності. Сьогодні більшість громадян категорично відкидають російськомовний репертуар. У час війни, коли відбувається боротьба не лише за території, а й за мову та ідентичність, важливо, щоб публічний простір — вулиці, сцени, культурні заходи — звучав українською мовою як мовою спротиву та духовної сили.

Уповноважена також згадала про рішення, ухвалені на місцевому рівні — у Києві, Тернополі та інших містах — щодо обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту. Проте ці ініціативи не супроводжуються жодними санкціями.

На її думку, для ефективного впровадження таких рішень необхідна загальнодержавна нормативна база, яка б чітко окреслювала правила і відповідальність як для виконавців і організаторів заходів, так і для місцевої влади.

“Українське суспільство зробило моральний вибір на користь української мови — як символу сили, опору та майбутнього. Завдання держави — створити для цього ефективні правові інструменти”, — підсумувала Олена Івановська.

Всі новини