Батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Порядок виконання цього обов’язку регулюється статтями 180–181 Сімейного кодексу України (СКУ) та може здійснюватися за домовленістю між батьками. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Способи вирішення питання утримання дитини
Батьки можуть узгодити сплату аліментів шляхом усної домовленості або укладення нотаріально посвідченого договору відповідно до статті 189 СКУ, у якому визначають розмір та строки виплати. При невиконанні такого договору аліменти стягуються на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Також можлива подача заяви за місцем роботи, пенсії або стипендії для відрахування аліментів безпосередньо із доходу платника (стаття 187 СКУ).
Якщо домовленість не досягнута або один із батьків ухиляється від сплати, інший батько має право звернутися до суду. Суд може присудити аліменти у вигляді частки доходу батька чи матері або у твердій грошовій сумі (стаття 181 СКУ).
Стягнення аліментів за минулий час
Аліменти за минулий час присуджуються, якщо позивач доведе, що він вживав заходів щодо отримання коштів, але інший батько ухилявся від сплати. Строк стягнення не перевищує десяти років (статті 191, 194 СКУ).
Доказами можуть бути:
листування, аудіо- або відеозаписи, що підтверджують вимогу сплати аліментів;
спроби встановити місце проживання, роботи та дохід платника;
свідчення сторонніх осіб.
Стягнення заборгованості за аліментами
Заборгованість виникає, коли аліменти вже були призначені (судовим рішенням, договором або через заяву про відрахування з доходу), але не сплачувалися повністю або частково. Заборгованість стягується незалежно від повноліття дитини і до досягнення 23 років, якщо дитина продовжує навчання (стаття 199 СКУ).
Заборгованість за аліментами у частці доходу визначається на основі фактичного заробітку платника за період несплати, незалежно від того, чи отриманий дохід в Україні чи за кордоном. Якщо дохід платника визначити неможливо, застосовується середня заробітна плата для відповідної місцевості (стаття 195 СКУ).
Відповідальність за прострочення сплати
За прострочення передбачена неустойка (пеня) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості (стаття 196 СКУ). Суд може зменшити суму неустойки, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника.
Строки та звільнення від сплати заборгованості
Суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. Також платник може бути звільнений частково або повністю від сплати заборгованості у випадку тяжкої хвороби чи інших істотних обставин (стаття 197 СКУ).