Бій під Крутами був оборонною операцією, яка на кілька днів зупинила наступ значно переважаючих сил ворога. Ця битва стала символом патріотизму, стійкості й самопожертви української молоді в боротьбі за власну державність, про що повідомляє Генштаб ЗСУ.
Завдяки подвигу героїв Крут стало можливим міжнародне визнання української незалежності. Затримавши російські війська на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі Української Народної Республіки придушити повстання російської п’ятої колони — так зване повстання на заводі «Арсенал» у Києві. Найважливішим наслідком стало укладення Брестського мирного договору з країнами Четверного союзу та офіційне визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.
22 січня 1918 року було проголошено незалежність Української Народної Республіки, а невдовзі вона отримала перше у ХХ столітті міжнародне визнання. Хоч держава проіснувала лише три роки, цей період став часом безперервної боротьби за її збереження. Понад сто років тому і сьогодні Україна протистоїть тому самому ворогу, а сучасні захисники продовжують справу крутянців.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах перебувало до 520 українських воїнів — юнаків і студентів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Російські сили переважали їх удесятеро, мали бронепотяг і артилерію.
Обороною під Крутами командував Аверкій Гончаренко, уродженець села Дащенки на Чернігівщині. Єдиною гарматою по ворогу стріляв сотник Семен Лощенко з Луганщини. Завдяки вигідній позиції та героїзму українців ворогу було завдано значних втрат і стримано наступ до настання темряви. Після цього під тиском противника бійці організовано відступили, руйнуючи за собою залізничні колії. Водночас студентська чота з 27 юнаків заблукала в темряві й повернулася на станцію, уже зайняту більшовиками. Вони потрапили в полон, зазнали катувань і були страчені.
За різними оцінками, під Крутами загинуло від 70 до 100 українських оборонців, нині відомі імена 20 з них. Російські втрати лише вбитими становили щонайменше 300 осіб.
На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову точилися бої — цього разу між захисниками України та російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки українські війська зупинили ворога, завдали йому болючих втрат і захистили Ніжин на Чернігівщині.
Після оборони Бахмача й бою під Крутами у 1918 році російські сили почали боятися українських воїнів. Аналогічно й під час повномасштабного вторгнення у 2022 році, після оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова та Маріуполя, російський агресор знову зіткнувся з незламністю української армії.
Крути стали місцем катувань і розстрілу 27 полонених студентів. За понад століття методи ведення війни з боку Росії не змінилися: мародерство, масові вбивства, катування, викрадення та знищення мирного населення. Рашизм залишається формою геноциду українського народу.
Сьогодні багато молодих патріотів, які вшановують пам’ять Героїв Крут, зі зброєю в руках наближають перемогу України. Тоді оборонці не змогли вистояти проти переважаючих сил агресора. Нині Україна має професійну, вмотивовану армію та міжнародну підтримку. Поразка у війні з Росією означала б репресії, депортації та знищення національної ідентичності, тому боротьба триває.
На захист України стали тисячі людей, які ще вчора були цивільними: вчителі, студенти, підприємці, митці, науковці. Саме їхня мужність і є продовженням подвигу героїв Крут та запорукою майбутньої перемоги.