Чому важливо не відкладати лікування гострого апендициту: сучасні методи операції
Гострий апендицит — одна з найпоширеніших невідкладних хірургічних патологій. Це запалення червоподібного відростка сліпої кишки, яке потребує негайного оперативного втручання. Без лікування запалений апендикс може розірватися, що призводить до перитоніту — небезпечного для життя стану. Саме тому своєчасне звернення до хірурга є критично важливим.
Біль у правій нижній частині живота, нудота, підвищення температури, слабкість і втрата апетиту — це основні симптоми апендициту. Важливо розуміти, що самостійно діагностувати апендицит практично неможливо, а відкладання візиту до лікаря може спричинити розвиток тяжких ускладнень. У випадку підозри на гострий апендицит потрібно одразу звернутися до спеціаліста. Консультацію та огляд може провести досвідчений хірург в Києві, який визначить подальшу тактику лікування.
Чому гострий апендицит не можна ігнорувати
Проблема апендициту полягає в його швидкому прогресуванні. У деяких випадках стан може погіршитися за кілька годин. Розрив апендикса спричиняє поширення інфекції по черевній порожнині, що викликає перитоніт або абсцеси. Летальність при таких ускладненнях значно вища, ніж при своєчасній операції.
Симптоми апендициту можуть бути нетиповими — особливо у дітей, вагітних або людей похилого віку. Навіть при легких проявах потрібно негайно пройти огляд у лікаря, адже «затихання» болю не означає, що організм одужує. Навпаки — інфекція може прогресувати приховано.
Сучасні методи діагностики апендициту
Для встановлення точного діагнозу застосовують:
Клінічний огляд. Хірург оцінює симптоми, локалізацію болю та реакцію організму на пальпацію.
УЗД органів черевної порожнини. Доступний і швидкий метод, що дозволяє виявити збільшений апендикс чи ознаки запалення.
Лабораторні аналізи. Підвищений лейкоцитоз та С-реактивний білок свідчать про запальний процес.
КТ (комп'ютерна томографія). Найбільш точна методика, особливо у складних або атипових випадках.
Комбінація цих обстежень дозволяє швидко поставити діагноз та прийняти рішення щодо необхідності операції.
Методи хірургічного лікування апендициту
Сьогодні існує два основних методи видалення апендикса — лапароскопічний та відкритий. Вибір залежить від стану пацієнта, рівня запалення та можливості застосування малоінвазивної техніки.
Лапароскопічна апендектомія. Проводиться через 2–3 невеликі проколи. Переваги: мінімальна травматичність, швидке відновлення, кращий косметичний результат і нижчий ризик ускладнень.
Відкрита апендектомія. Застосовується при перитоніті, масивному запаленні або складній анатомії. Забезпечує широкий доступ до органів, що важливо у критичних ситуаціях.
У більшості випадків лапароскопія є оптимальним методом і рекомендована сучасними хірургічними протоколами.
Відновлення після видалення апендикса
Після лапароскопічної операції пацієнт може ходити вже через кілька годин. У лікарні зазвичай потрібно перебувати 1–2 дні. Повернення до легких побутових активностей можливе вже через добу, а до фізичних навантажень — через 2–4 тижні.
Основні рекомендації:
поступово збільшувати активність;
дотримуватися щадної дієти перші 5–7 днів;
уникати підйому важких предметів протягом місяця;
спостерігати за станом післяопераційних ран.
Правильна реабілітація дозволяє уникнути ускладнень та прискорює повне відновлення.
Висновок
Гострий апендицит — це невідкладний стан, який потребує швидкої діагностики та оперативного лікування. Зволікання збільшує ризик тяжких ускладнень і загрожує життю. При появі болю в животі або підозрі на апендицит необхідно якнайшвидше звернутися до фахівця. Пройти огляд та консультацію можна у досвідченого хірурга в Києві.