Користування електронними державними послугами в Україні продовжує зростати. За останній рік частка громадян, які користувалися такими сервісами, збільшилася з 55% до 59%. Водночас кількість людей, що взагалі не зверталися до електронних послуг, зменшилася на 4% — до 38%. Про це свідчать результати щорічного всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології щодо користування електронними послугами та інтернетом у 2025 році.
Дослідження провели на замовлення Програми розвитку ООН в Україні за підтримки Швеції в межах «Проєкту підтримки Дія» у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.
Найпопулярнішим сервісом серед користувачів державних е-послуг залишається Дія. У 2025 році нею користувалися 48% опитаних, що на 6% більше, ніж торік. Серед інших затребуваних електронних сервісів українці найчастіше обирали платне отримання інформації з державних реєстрів і цифрові витяги (15%), послуги з пенсійних питань (15%), сервіси щодо особистого транспорту (13%), оформлення субсидій (12%) та податкові послуги (12%).
Рівень задоволеності електронними державними сервісами залишається високим. Абсолютна більшість користувачів — 85% — оцінили свій досвід як радше або дуже позитивний. Цей показник дещо зріс порівняно з минулим роком.
У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що такі результати свідчать про ефективність обраного курсу. За словами заступниці міністра Валерії Коваль, зростання кількості користувачів, лідерство Дії та стабільно висока задоволеність громадян підтверджують, що спрощення взаємодії з державою дає відчутні результати.
Основною причиною, чому українці не користувалися державними е-послугами протягом року, залишається відсутність потреби — на це вказали 77% опитаних. Значно рідше, ніж раніше, респонденти називали брак навичок (22%), недовіру до електронних сервісів (15,5%), відсутність пристрою з доступом до інтернету (15%) або незнання про наявність послуги (11%).
У ПРООН звертають увагу на позитивні зміни у сфері цифрової грамотності. За словами керівниці групи проєктів з демократичного врядування Олени Урсу, частка людей, які вказували брак навичок як перешкоду, скоротилася удвічі — з 44% до 22%. Це свідчить про результативність зусиль держави та партнерів у розвитку цифрової освіти.
Найактивнішими користувачами електронних державних послуг залишаються чоловіки молодшого віку з вищою освітою та вищим рівнем достатку, які проживають у більших населених пунктах. Ця тенденція не змінюється вже два роки поспіль.
Опитування також показало стабільні показники користування інтернетом. У 2025 році 81% українців користувалися мережею щодня, ще 11% — нерегулярно. Найрідше інтернетом користуються люди старшого віку: лише 53% із них виходять в онлайн щодня, тоді як 28% не користуються ним взагалі.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що вік і рівень достатку залишаються ключовими чинниками доступу до е-послуг та інтернету. За його словами, цифровий розрив між людьми з різним рівнем доходів у 2025 році ще більше зріс, що підкреслює необхідність врахування цієї проблеми під час формування політик у сфері цифровізації.
Опитування проводили у вересні–жовтні 2025 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 2 015 респондентів віком від 18 років, які проживали на підконтрольних уряду України територіях. Це вже шосте подібне дослідження, проведене КМІС на замовлення ПРООН.