В Україні фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року немає відомостей про її місце перебування за місцем постійного проживання. Порядок такого визнання регулюється 43 статтею Цивільного процесуального кодексу України. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Особа також може набути статусу зниклої безвісти за особливих обставин, якщо її зникнення пов’язане із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією території або надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Відомості про таку особу вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з моменту подання заяви про зникнення.
Для захисту прав і управління майном таких осіб закон передбачає встановлення опіки. Звернення для встановлення опіки здійснюється через нотаріуса. Правові засади цього процесу визначено статтею 44 Цивільного кодексу, главою 6¹ Закону України «Про нотаріат» та відповідним Порядком вчинення нотаріальних дій.
Нотаріус призначає опіку над майном на підставі рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою, заяви заінтересованої особи або даних з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Подати заяву можуть близькі родичі, члени сім’ї, особи, чиї права порушуються через відсутність опіки, або органи опіки та піклування.
Опіка встановлюється за останнім місцем проживання особи або за місцезнаходженням основної частини її майна. Нотаріус проводить опис майна, складає акт опису та призначає опікуна, видаючи свідоцтво про його призначення. Якщо майно знаходиться поза округом нотаріуса, справа передається іншому нотаріусу за місцем розташування майна.
Опікун над майном має повну цивільну дієздатність і надає письмову згоду на призначення. Переважно опікуном стає близький родич або член сім’ї, або уповноважений представник органу опіки. До близьких родичів закон відносить подружжя, батьків, дітей, рідних та усиновлених, а також осіб, що проживають разом, незалежно від шлюбу.
Обов’язки опікуна включають управління майном в інтересах особи, погашення боргів за рахунок майна, виконання цивільних обов’язків та надання утримання за законом.
Опіка припиняється на підставі письмової заяви особи, щодо майна якої вона встановлена, спадкоємців або інших зацікавлених осіб, після наявності відомостей про зміну статусу особи або судового рішення про скасування визнання безвісно відсутньою. Нотаріус скасовує свідоцтво про призначення опікуна та вносить відповідні дані до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Таким чином, законодавство України забезпечує надійний механізм захисту майна та прав осіб, які визнані безвісно відсутніми або зникли безвісти за особливих обставин, шляхом встановлення прозорої і регламентованої опіки.