Європейська комісія готується реформувати правила про cookies, які вже понад десять років дратують користувачів нескінченними вікнами з проханням дати згоду, – пише Politico.
У 2009-му ЄС оновив e-Privacy Directive, вимагаючи, щоб кожен сайт отримував дозвіл на збереження файлів cookie, окрім тих, що «строго необхідні» для роботи сервісу. Результат – мільйони спливаючих банерів, які більшість людей сьогодні закриває, навіть не читаючи. Юристи визнають: надмірна кількість прохань фактично нівелює саму ідею усвідомленої згоди.
Тепер у Брюсселі пропонують «генеральне прибирання» в цифровому законодавстві. У грудні очікується проєкт, що дозволить користувачам один раз задати налаштування у браузері, а не підтверджувати їх на кожному сайті. Країни-члени, зокрема Данія, уже висловилися за те, щоб не вимагати згоди для технічно необхідних або простих статистичних файлів cookie.
Частина індустрії наполягає: правила варто інтегрувати до Загального регламенту про захист даних (GDPR), який застосовує «ризик-орієнтований підхід» і дозволяє використовувати легітимний інтерес замість суворої згоди.
Однак правозахисники застерігають: розширення переліку «безпечних» cookies може відкрити шлях для непомітного збору аналітики чи персоналізації реклами. На їхню думку, справжня проблема — це не файли cookie як такі, а бізнес-модель рекламного стеження.
Очікується, що суперечки між технологічними компаніями й прихильниками приватності спалахнуть з новою силою вже наступного року, коли Єврокомісія представить ще один документ — Digital Fairness Act, покликаний захистити споживачів від маніпулятивного дизайну та нав’язливої персоналізації.
Таким чином, Брюссель готується балансувати між зручністю користувачів, захистом даних і конкурентоспроможністю європейських технологій.