Учені серйозно розглядають сценарій, за якого 22 грудня 2032 року астероїд 2024 YR4 діаметром близько 60 метрів може зіткнутися з Місяцем. Імовірність події оцінюється приблизно у 4%, що недостатньо для паніки, але достатньо, аби готуватися як до потенційних загроз, так і до наукових можливостей. Про це повідомляє sciencealert.com.
Згідно з препринтом, опублікованим на платформі arXiv дослідником Іфанем Хе з Університету Цінхуа та його колегами, такий удар вивільнить енергію, еквівалентну вибуху середньої термоядерної боєголовки. Це буде приблизно у шість разів потужніше за найбільший зафіксований місячний удар 2013 року, спричинений значно меншим метеоритом.
У разі зіткнення вчені отримають рідкісну можливість спостерігати високоенергетичний удар у реальному часі. Удар випарує місячну породу, утворивши яскраву плазму, яку можна буде спостерігати з регіонів Тихого океану, де в цей момент пануватиме ніч. Протягом кількох днів після події розплавлена маса поступово охолоджуватиметься, що дозволить інфрачервоним інструментам, зокрема космічному телескопу Джеймса Вебба, зібрати унікальні дані про процес формування кратерів.
Очікується, що новий кратер матиме близько 1 кілометра в діаметрі та 150–260 метрів у глибину, з центральним басейном розплавленої породи шириною до 100 метрів. Порівняння цього утворення з іншими кратерами на Місяці допоможе уточнити історію метеоритного бомбардування супутника Землі.
Удар також спричинить глобальний «місячний землетрус» магнітудою близько 5,0 — найпотужніший з усіх, які коли-небудь фіксувалися на Місяці. Аналіз поширення сейсмічних хвиль дозволить краще зрозуміти внутрішню будову та хімічний склад Місяця без використання штучних вибухів.
Окрему увагу вчені приділяють уламкам. За оцінками, до 400 кілограмів матеріалу можуть досягти атмосфери Землі, створивши ефект масштабної «безкоштовної» місії з повернення місячних зразків. У піковий період, приблизно на Різдво 2032 року, в атмосферу може входити до 20 мільйонів метеорів на годину, частина з яких буде видимою неозброєним оком. Серед них очікується від 100 до 400 великих вогняних куль щогодини.
Водночас подія несе серйозні ризики. Уламки мають десь приземлитися, і моделі вказують на Південну Америку, Північну Африку та Аравійський півострів. Хоча це відносно малонаселені регіони, навіть кілька кілограмів космічної породи можуть завдати шкоди інфраструктурі. Ще більшою загрозою є ризик для мегасупутникових угруповань, від яких залежать системи навігації та глобального інтернету. Масове засмічення орбіти може спровокувати синдром Кесслера і зробити навколоземний простір непридатним для безпечних запусків на роки.
Саме тому деякі космічні агентства вже розглядають можливість місії з відхилення астероїда, хоча остаточного рішення поки не ухвалено. Якщо ймовірність зіткнення зростатиме, людству доведеться обирати між збереженням орбітальної інфраструктури та унікальним шансом отримати безпрецедентні наукові дані про Місяць.