Команда астрономів під керівництвом Кембриджського університету зафіксувала найбільш перспективні на сьогодні сліди ймовірного біосигнатуру за межами Сонячної системи. За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вони виявили хімічні сліди диметилсульфіду (DMS) або диметилдисульфіду (DMDS) в атмосфері екзопланети K2-18b, яка обертається навколо своєї зірки в зоні, придатній для життя.
На Землі ці сполуки утворюються виключно внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів, зокрема морського фітопланктону. Водночас, дослідники не виключають можливість, що в атмосфері K2-18b DMS та DMDS можуть утворюватися внаслідок невідомих хімічних процесів. Проте результати спостережень стали найсильнішим свідченням на користь потенційного життя на планетах за межами Сонячної системи.
Вірогідність випадковості таких даних оцінюється у 0,3%, що відповідає рівню статистичної значущості «три сигма». Щоб вважати це офіційним науковим відкриттям, необхідно досягти п’яти сигм, тобто ймовірність помилки має бути меншою за 0,00006%. Для цього потрібно провести ще 16–24 години додаткових спостережень за допомогою JWST.
K2-18b знаходиться на відстані 124 світлових років у сузір’ї Лева, має масу, що у 8,6 раза перевищує земну, і діаметр, у 2,6 раза більший за Землю. Раніше в її атмосфері вже виявили метан і вуглекислий газ, що вперше підтвердило наявність вуглецевих сполук на екзопланеті у зоні життя. Це узгоджується з моделлю так званого "Гайсеанського світу" — планети, вкритої океаном під водневою атмосферою.
Останнє спостереження, проведене в середньоінфрачервоному діапазоні (6–12 мкм) за допомогою інструменту MIRI телескопа JWST, стало незалежним підтвердженням попередніх знахідок, отриманих у ближньому інфрачервоному діапазоні. Виявлені сигнали мають характерні спектральні ознаки DMS та DMDS — сполук, які належать до одного хімічного класу та вважаються можливими біосигнатурами.
Ці молекули на K2-18b виявлено в концентрації понад 10 частин на мільйон — що в тисячі разів вище за показники на Землі, де їхня кількість зазвичай не перевищує одну частину на мільярд.
Попередні моделі передбачали можливість високих концентрацій сірковмісних газів на планетах типу "Гайсеан". Зараз ці теоретичні припущення знайшли своє потенційне підтвердження.
Вчені наголошують, що потрібно залишатися обережними. Існує ймовірність, що зафіксовані сліди мають не біологічну, а хімічну природу, досі невідому науці. Подальші теоретичні дослідження та експерименти мають з’ясувати, чи можливе неорганічне походження цих молекул у таких концентраціях.
Хоча дослідники ще не заявляють про відкриття життя, вони впевнені, що подібні спостереження — це важливий крок до відповіді на одне з найглибших питань людства: чи ми самі у Всесвіті?